Пошук роботи. Частина 9. Грай нагорі
Буває таке, знаєте? Що подобається якась компанія. Просто позитивними людьми, інтер’єром, плюшками, атмосферою. Так було і цього разу. Запросили на співбесіду в одну таку собі "башту" центру Києва. До того ж - на один з верхніх поверхів.
Я дістався офісу пішки, хоча це й займає близько 30-40 хвилин за помірної швидкості. Або обрати метро та проїхати 2 зупинки. Дійшов. Почав брати штурмом "башту принцеси". На одному вході був торговельний центр, на іншому - теж. І охоронець, у якого я поцікавився де ж бізнес-частина, і той вказав мені шлях.
Бізнес-центр був трошки далі по вулиці. Я туди зайшов, зареєструвався за вже звичним (поки не загубив) тимчасовим пермітом на проживання в Естонії і тоді пройшов до ліфтів. Біля них не було звичних кнопок, був тільки специфічний екран з усіма доступними поверхами. Охоренць набрав потрібний, на екрані висвітлилось, що погодився довести туди крайній зліва ліфт. Я на нього сів, поверх вже було відмічено, і поїхав.
По "дорозі" нагору зайшло якесь хипстерятко в окулярах і з макбуком. Бідолашна істотка не могла пройти пішки 1 поверх і вирішила під’їхати. Ліниві вони, ці хіпстери.
Доїхав до потрібного, подзвонив дівчинці з відділу кадрів, яка так мило сміялася по телефону за день до цього. Вона через деякий час прийшла та повела до переговорної кімнати, по дорозі показуючи місце, де співробітники сидять на канапках, грають у пінг-понг, байдикують та дивляться на Київ. А який там красивий краєвид! Старе місто немов на долоні. Красиво, не посперечаєшся.
Завела до скляної кімнатки, поговорили трошки про життя моє, про те, де я і що я таке. Після цього завела начальника відділу, з яким трошки обговорили деталі, він задав кілька питань, на більшість з них відповів, а однією відповіддю здивував його (на жаль, імені не пам’ятаю, стільки вже тих співбесід було) нестандартним підходом до вирішення проблеми.
І знову, на жаль, не вдалося пройти у ту компанію. І офіс зручний, і з вікна красивий вид, і добрі люди. Я б сказав, що це - найбільше розчарування під час пошуку роботи, але тоді я ще не знав, що на мене чекає...
Коментарі (0):