Makhauser's

Перегортаючи сторінки ненаписаного життя, дивлячись на стару сімейну фотографію, лагідно погладжуючи осцилограф сидить у темному кабінету зі штучним освітленням Він. Він - це справжній вчений, справжній інженер та хакер (у первинному сенсі цього слова. Якщо не знаєте - читайте Стівена Леві).

Йому не потрібний натовп, йому не потрібні камери фанатів та фанаток, які, як ті хом’ячки купують новий продукт діяльності, адже він на міліметр тонший та у нього нова цифра у назві, вау! Він - це мозок, якому потрібна наука

Жовтень 2011 року. Різні люди пам’ятають цей місяць по різному. Багацько з них згадують Стіва, який був вдалим маркетологом та любив публіку так, як епатажний Балмер - розробників. Дійсно, для частини світу ця втрата велика, але я ніяк не можу зрозуміти того факту, що мало хто помітив, що в цей місяць пішли з життя ті, кого визнавати треба у першу чергу, або ж у нульову, якщо рахувати, що все починається з нуля: Деніс Рітчі та Джон Маккарті.

Для тих, хто не в курсі, а таких, на жаль, більшість, Джон ввів у вжиток термін "штучний інтелект" та створив мову LISP, а Деніс створив С та UNIX. Без Юніксу не було б BSD, без BSD - цього вашого Mac OS (чи xOS, чи щось-там яблучнеOS, байдуже). Але народ не пам’ятає.

Справжній вчений до останніх моментів життя залишається вченим. Інженером, людиною-комп’ютером, байдуже як це назвати. Він знає свій шлях та йде ним, не на угоди ницим інстинктам мас, чисто для світу. Маленький крок для однієї людини, але Світ отримує те, без чого не зможе жити.

Давайте на секунду уявімо життя без еплів, айподів, айфонів та, біс із ними, андроїдів (адже Android побудовано на Linux Kernel, який теж було створено після UNIX та на його базі (більше все ж на базі GNU)). Уявити це легко, дев’яності пройшли без пальцефонів та інших торкальних пристроїв. А тепер уявімо життя, у якому був такий собі Стіві, який носив джинси та водолазку, рекламуючи новий абак (тепер на три сантиметри тонший, але фішки гламурного рожевого кольору). Уявили? То як воно вам, хочеться купити кілька копій (на 34 фішки - 399$, бюджетна на 18 - 199$).

На днях не стало ще одного вченого. Хоча ні, Вченого. На 88 році життя обірвалося життя Дугласа Енгельбарта, автора комп’ютерного маніпулятора. Важко уявити собі й життя без цієї тварюки біля ноутбуку/неттопу/десктопу. Нас покинув ще один Піонер комп’ютерної техніки. Окрім миші, він приклав руку до GUI, графічного інтерфейсу користувача, гіпертексту та багато чого іншого. Спи спокійно, милий Принц. Знаю, що це лише краплина Всесвіту Тенет, але дякую.

У висновку скажу, що треба пам’ятати та цінувати тих, хто зробив технології, а не тих, хто виступає перед публікою, яка "схаває" усе, що їй навішають, навіть якщо це локшина швидкого приготування, псування та вжитку.