Makhauser's

Більшість хіпстерів, надкусивши солоне від сліз яблуко, поклали його на стіл та понуро підійшли до дзеркала. Вони надягають для селфі та інших різних дурниць чорне, адже кумир їхнього життя відійшов в оффлайн, позамережжя. Хтозна, можливо, що старина Стів насправді у кріогені чекає на ліки, а може й ні. Мова не про нього, а про славетних інженерів, чий ухід того ж року залишився у тіні.

Вимкнувши синдром скорботи, можна сказати, що щодня гинуть люди, старій косарці байдужа ваша стать, раса, маса та те, що її може й не існувати, це образ та символ. Не були винятком й дні у жовтні 2011.

По-перше, знайшли мертвим отця UNIX та мови C (Сі) пана Денніса Рітчі. Для тих, хто знає його, пояснювати його значущість не треба. Для тих, хто Рітчі не знає, можна також нічого не казати, але я все-таки скажу. Без UNIX не було б багатьох систем, у тому числі й BSD, без BSD не було б Mac OS (ти ба, чи не так?), без UNIXу б усе було інше. Згадалася фраза "If it wasn't for C, we'd be writing programs in BASI, PASAL, and OBOL". (Якби не було б C, ми б писали на BASI, PASAL та OBOL" (інші мови, оригінальні назви - BasiC, PasCal та Cobol). Людина, внесок якої неможливо переоцінити, скромний інженер, який просто виконував свою роботу, як і має бути. І людина, яку мало хто пам’ятає. Але саме Рітчі ми зобов’язані більшістю сучасних доробок, а ніяк не Стіву.

Продовжуючи скорботне биття головою об стіну, слід згадати й Джона Маккарті, автора мови LISP (відома, переважно, за велику кількість дужок) та терміну "штучний інтелект". Нічогенько, так? Теж видатний інженер, життя та смерть якого залишилася поза увагою не тільки хникаючих хіпстеряток з айфонами, а й великої кількості людей у темі, що сумно.

Справжня наука, як і справжні технології, створюються не перед натовпом лемінгів, і не для них. Вони винаходяться у головах та не потребують великої уваги. А це і відрізняє науку та маркетинг. Дякую, Денніс! Дякую, Джон!