Makhauser's

Взагалі, треба писати спогади про мандрівку на свіжу пам’ять, коли емоції ще жевріють, поки подих пригод не втамувався, поки не осипався пил з верхньої бокової полиці біля туалету. Проте це зробити мені завадив зробити деякий баґ організму, тому пишемо зараз

По-перше, Ungvár Népköztársaság - це така собі алюзія на ту фігню, яку влаштував нам клятий сусід з Азії. Тіпа Ужгородська Народна Республіка. Себто, мова піде про Закарпаття та те, що там було побачено, відчуте та почуте.

Закарпаття, як і АРК, як і Донбас - це територія сучасної України, і тут нема питань таких, що "ану її ту київську хунту, ходімо краще до Віті Орбана!". Не зважаючи на велику кількість угорської мови та культури, тут визнають цілісність України та її владу. Але про це - пізніше.

Потяг спинився на 1 хвилину на станції "Санаторій «Карпати»". Ми вийшли та пішли. Ноги радісно відчули землю, схил, який ввів вгору. Як же вони сумували за горами!. Трошки вище (на жаль, лише трошки), було багацько чого: люди, які відпочивали у санаторії, базарчик невеликий, замок Шенборнів, прудик, який раніше мав форми Австроугорщини та невелика алея із сакур.

Неспішний галоп Закарпаттям продовжився замками Сент-Міклош та Мукачівським.

Я бував тут раніше, проте добру дюжину років тому, а отже пам’ятаю не усе. Якщо порівнювати світлини, зроблені на Величну плівку на 36 кадрів та на цифровий носій формату SD, то дійсно, різниця в інтерфейсі автора відчувається. Люди не брешуть, коли кажуть, що ми змінюємось за десяток років.

Також відвідали "угорську столицю Закарпаття", місто Берегове, або Beregszász. Тут більше 90% - мадяри. Що вже казати, якщо в центрі міста велике відділення української доньки одного з ключових угорських банків (OTP Bank), кафешка "Форнетті" (угорський продукт), то тут, то там - угорські триколори та написи українською та угорськими мовами. Також є українські прапори та, звичайна річ, мости з жовто-блакитними барвами. Це тішить. Вони можуть їздити в ЄС, особливо - в Угорщину, заробляти гроші, будувати тут хату собі та жити, не скаржитись на те, що "Київ не чує Донб Закарпаття, яке його годує". Хоча ні, таке буває, проте не так радикально, як форсють на нашому сході терористи.

Також були неподалік від державного кордону України, біла пункту Тиса. Цікава річ, саме через цей пункт я вперше перетнув кордон країни. І тоді та сама пісня, в якій є слова про річку Тису, не несла такого важливого значення, як зараз...

Також тут можна відшукати типову для Угорщини картину - термальні води та купальні. Відвідати вийшло два термальні заклади Берегівського району. Але інтер’єр та екстер'єр (адже, частина теплих басейнів на вулиці) псують моя пика та жирне від постійного сидіння на місце ліниве пузо. Може, такого й нема, але хай йому грець! Тому світлин тут не буде.

Подорожуйте, це розширює кордони пізнання, кордони людяності та всього іншого. Також раджу почитати пост знайомої людини, яка подорожувала до царства шовінізму, дєдиваівальства та імперських амбіцій. Навіть й туди можна подорожувати. Якось так. Любіть світ, залишайтесь людьми та славіть мир.