20 і 10
Давайте будемо відвертими з собою. Ми всі знали, що так буде. Ми всі знали, що воювати з млинами безглуздо, що безглуздо чекати на захід сонця десь на іншій стороні світу. Так само, як і не чекали правди, справедливості та адекватності сучасної РФ. Абсолютно гнилої системи з багатоступінчатою ієрархію лизання сідниць, охайно сидячих на шиї нижнього. Систему, де все давно за всіх вирішено. Як вирішено у справі Кольченка та Сенцова, так і, на жаль, у справі Наді Савченко.
Все давно відомо, але все одно бридко. Бридко за те, що таке ще існує. Гидко і сумно. Вкотре переконуєшся, що очікуєш чогось бридкого, якоїсь пакості від кремлівців, а вони тобі приносять її вдесятеро більшими порціями.
Хочеться вірити, що їх звільнять, як і всіх, хто постраждав від маразматичного режиму. На жаль, не всі вийшли переможцями у битві життя та режиму, проте їхні імена не забуті.
Коментарі (0):