Makhauser's

На днях необхідно було податися на національну польську візу. Оскільки у посольстві дуже хитра система реєстрації, у якої завжди є брак місць до певної дати, а коли майже наступає потрібний день, вони знову віддаляють можливість прийти та подати документи. Можна зрозуміти, що наплив великий. Що ж, тому я подавався через візовий/сервісний центр.

Столичний візовий центр знаходиться на 8 поверсі ТЦ Гуллівер, що на Спортивній площі (Палац спорту, НСК "Олімпійський"). Ще до візиту я хвилювався, що можу не знайти центр, проте вийшло все дуже прозаїчно.

Вже на підході до Спортивної площі я почав чути вигуки людей довкола: "Страхуємо дешевше, аніж у центрі!", "Кому страхування?" тощо. Газельки, автобуси з купою листівок та папірців з über-пропозиціями застрахувати своє життя від нещасних випадків. Дзен.

Тільки-но зайшовши до самого ТЦ, я почав шукати шляхи підйому на восьмий поверх, також роздивляючись схему приміщення. На ній було чітко написано, що те, що я шукаю, знаходиться саме там, де треба.

Краєм ока я помітив натовп, який уважно слухав чоловіка. Я не став слухати, проте почув від нього лише одну пораду: "не треба тільки замовляти доставку у них, я вам дешевше все зроблю". Підприємлива людина, нічого не скажеш.

А тоді я побачив її. І зрозумів, що наступні кілька хвилин ми проведемо разом. Я підійшов до неї ззаду. Наші подихи стали одним цілим, ми рухались у такт, ми відчували одне одного. Така вона, ця черга на ліфт. Було 4 ліфти, кожен з яких курсував саме на той поверх, який потрібен. Дійшла і моя черга - ми доїхали, двері роз’їхалися та відкрили прохід на поверх.

Телефон у flight-mode, проходиш у залу, тебе направляють до юнаків, які дають чек з номером. Ліниво та одночасно люто проводять паспорт через сканер а-ля "метро 90х" чи POS-термінал. З квитанцією можна йти та шукати пригод далі. Хочеш - роби собі копії документів (тут багато копірів (копіювальних апаратів), хочеш - сідай та чекай на свій шанс підійти до віконця.

Проблема в тому, що у цьому центрі "обслуговуються" одразу багато країн: Скандинавія, Польща, Угорщина, здається, що ще якась з країн Балтії. Тому знайти "куток" потрібної країни - це невеличкий квест, хоча дівчата у залі допомагають з навігацією. Навіть тоді, коли не просиш.

Часті оновлення на екранах, які показують кому й куди йти, хвилин за 8 дійшла черга й до мене. Підійшов, подав пакет необхідних документів, дівчинка там щось просила дописати - і це зробив. Ну, власне все. Там нічого цікавого, бо біометричні дані свої я подавав раніше, фото додаткове робити не треба було, страхування вже було (не з газельки, звичайно). Власне, все.

Вихід - в іншому місці. Довгі коридори, ліфт (тепер вже був персональним, донизу їдуть не так активно, як нагору), вулиця, знову крики про страхування та очікування візи. Ось такі пиріжки.