Makhauser's

А чому б й ні? Такого формату тут не було. Оцінимо трошки одного з найкращих письменників світу у призмі його думок. А що, ви хотіли суто технічні пости та багато сезонів "Пошуку роботи"? Не тільки цим живуть люди. Технічні пости можете почитати окремо, а тут ми поговоримо про Рея. Макхаузер може бути зовсім іншим.

Бредбері - один з моїх улюблених авторів. 5 червня 2012 року його життя обірвалося, проте сам він залишився у книжках та думках. І про них ми й поговоримо.

Однією з головних його думок роману-антиутопії "451 градус за Фаренгейтом" (антиутопія - це дуже сильний жанр, оголює усі вади суспільства та таке інше). Там є така фраза: "Є злочини гірші за спалювання книг. Один з них - не читати їх". Глибини філософії у суміші з синдромом пошуку глибинного сенсу залишу тим, хто від цього отримує насолоду, просто додам, що так, автор дійсно правий. Чим менше читаєш, тим легше маніпулювати тобою. Як виявилося, сумні пророцтва можуть збуватися. Так, і книги спалюють, як і спалювали раніше. Але головна біда у тому, що їх перестають читати. Це було актуально ще у 1953 році, але яким же це актуальним стало у епоху селфі, фейсбуку та мемів.

Ніколи не пізно задуматись та побачити яким прекрасним може бути світ: "Я вірю, що Всесвіт нас створив. Ми - аудиторія для див. У цьому плані я можу вважати себе релігійним". Так, зараз багато війни, ненависті, насилля, проте завжди є місце для променя світла.

"Підійди до краю скелі та стрибай. Відрости свої крила у падінні". Тут можна й пошукати глибини сенсу. Рей - не Дуглас, який казав, що політ - це здатність падати на землю та промахуватися при цьому, а ось у Бредбері знайшлося менше місця для іронії. Він казав про те, що ніколи не можна боятися діяти. У свою чергу я також не побоявся дечого, проте це історія для іншої доби.

"Перше, що ти вивчиш у житті, - це те, що ти дурень. Останнім уроком буде те, що ти все той самий дурень". Це вже з його доволі біографічного твору "Вино з кульбаб", або "Кульбабове вино", як кому хочеться. Доволі специфічна книга. Трошки затягнута, але цікава. Дехто вчить це постійно, але все під кінець буде зведено в одну точку.

"А потім, доволі зненацька, скінчилося літо". Це вже звучить так буденно. Пори роки стрімко змінюються, залишаючи лише тінь та свої відбитки на нас. А особливо зненацька літо закінчується для школярів та студентів.

"«Війна!» - ця думка застрягла у голові Стена. Вона шокувала та вражала його. Ці люди бігли для боротьби, вбивства тих, інших людей у маленьких чорних скель. Але для чого це все? Хіба життя й без того не коротке?" - залишимо це без коментарів.

Дякую, Рей. Ти відкрив світ книг з іншого боку. Коли живі книги, живуть й автори. Тому треба читати. Сила - в буквах, які формують правильні слова.