Makhauser's

Настала черга вшанувати культового (але з тим - не такого відомого) письменника, справжнього новатора та генія - Дугласа Адамса. З першого погляду можна подумати, шо Дуглас - просто автор іронічної фантастики, який любить дуріти та писати розумні дурниці. Інші ж бачать у ньому справжнього філософа, який випередив свій час та бачив усе те, що й досі не усі бачать. А істина, як і завжди, десь між цими думками.

Дуглас найбільше відомий серією книг про галактичні мандри. Як він сам називав її, це була трилогія у п'яти томах. Про Життя, Всесвіт та Усе Інше.

Менше людей читали іншу його цікаву серію про Дірка Джентлі. Тут вже Адамс створив справжній детектив у все такому ж неперевершенному стилі. Також була ще менш відома у нас The Meaning of Liff.

Згадаємо кілька важливих думок британського письменника, уникаючи спойлерів та тих, які спадають на думку, коли чуєш його ім'я.

"Ці двери були шляхом до... до... Ці Двері були Шляхом. Добре. Великі літери завжди все рятують, коли нема відповіді". Хоча й не це мав на увазі Автор, проте так, зараз багато хто вважає, що верхній регістр допоможе словам звучати більш переконливо. На щастя, це не так.

"Тю! Неймовірно апатична планета, не маю і крихти симпатії до неї". Цю фразу спойлером можна не вважати, адже, власне, з цього почалася книга: треба будувати дорогу через те місце, де знаходилась Земля, тому планету слід знищити. Але й так, книгу видано в 1979 році, але що тоді, що тепер, ми, люди, зазвичай були і залишаємось апатичними. До проблем інших, навіть до своїх.

"Історія будь-якої великої Галактичної Цивілізації завжди проходить через три фази: стадію Виживання, стадію Запиту та стадію Спокуси, також відомі як стадії Як, Чому та Де. Наприклад, перша стадія характеризується питанням «Як ми будемо сьогодні їсти?», друга - «Що ми будемо їсти?», а третя - «То де у нас буде ланч?»". Навіть глобальні питання світу можна виразити з іронією. Адамс is so Aдамс.

"Основна помилка, яку допускають розробники абсолютно дурнейстійких систем - це недооцінка винахідливості повних дурнів". А це правда. Чим краще захист, тим кращою буде зброя.

[Про політ] "Є таке мистецтво, але скоріше, що вправність, яка полягає у тому, що ти вчишся кидати себе на землю та промахуватись". Прості речі завжди геніальні.

"Ми не маємо берегти світ. Він вже досить дорослий, щоб попіклуватися про себе самостійно. Що нас має справді непокоїти - так це те, скільки він ще буде здатен виносити нас у собі". І знову про Життя, Всесвіт та Усе Інше.

So long, Douglas!