Makhauser's

Відповідь й дійсно не забарилася. Спокійно проживши вихідні, я прокинувся у понеділок. Повідомлення від дівчинки з відділу кадрів сповістило мене про те, що вакансію було вирішено закрити кандидатом з внутрішніх резервів. "Ну", - подумав я. - "Нічого страшного не трапилося". Стільки відмов та пропозицій було, тому переживати не слід. Проте тоді я побачив ще одного листа від дівчинки. І надіслала вона його на 2 години пізніше попереднього.

У цьому листі йшлося про те, що є вакансія, яка дуже схожа на попередню (як потім виявилось - не зовсім так, проте про це буде пізніше). Тому запитала мене згоди на проходження ще одного інтерв'ю. А я, як той дурень-романтик, погодився.

І настав час нового інтерв'ю. Воно було значно коротшим. Взагалі, ми просто побалакали про базові питання ІТ, Всесвіту та Всього іншого. У нього вже був відгук про мене від колег, тому все було зрозуміло й так.

Наприкінці бесіди хлопець знову сказав, що все супер і йому все зрозуміло. Додав він також, що попрохає прискорити процес винесення остаточного рішення, адже розуміє, що робота потрібна. Щось новеньке у "Пошуку роботи"!.

І дійсно так - вже незабаром мені зателефонувала вже інша дівчинка і повідомила, що мене беруть на цю роботу. Проте на цьому пригоди тільки починалися...