Good Bye Lenin! (2003)
Коли ми згадуємо фільми про НДР, то в першу чергу на думку спадає Das Leben der Anderen ("Життя інших") - фільм, що абсолютно заслужено отримав свою нагороду за найкращий іноземний фільм. Проте є в історії німецького кінематографу й інший фільм, який також висвітлює соціалістичні реалії Східної Німеччини, проте з дещо іншого боку.
Зовсім нещодавно й Україна почала казати "прощавай, Ленін". Пам'ятники падали, минуле відходило в історію, попереду були відкрити кордони, нові можливості та багато чого іншого. В свій час від соціалізму відмовилася НДР і саме про події об'єднання Німеччини мова й йде в кіно.
Партійна соціалістична ідеалістка (Крістіане Кернер у виконані Катрін Зас) весело святкує сорокову річницю республіку, а за деякий час бачить, як її сина (Алекса, роль виконав Даніель Брюль) хапають за участь у протестах. Як наслідок - інфаркт та кома. Це був жовтень 1989 року. Найважливіші події в житті країни вона пропустила, прокинувшись вже в новій Німеччині.
Через слабке серце лікарі наполягали, щоб Крістіане залишалася у лікарні, проте Алекс боявся, що світ капіталізму шокує матір та вб'є її. І тому забрав її на стару квартиру, яку прикрасив відповідно до стандартів колишнього соціалістичного табору.
Фільм показує, що з падінням Стіни з'явилася можливість обирати продукти. Проте тих самих "огірків" вже нема - є з Нідерландів. З'явилася Coca-Cola, Burger King тощо. Відкрилися кордони. Відкрилися можливості. Проте всього цього Крістіане не повинна знати.
Розуміючи, що новини також потрібно доносити, хлопець разом з друзями знімає фейковій репортажі та новини. Коли раптом мати бачить логотип Coca-Cola через вікно - з'являється репортаж про те, що капіталісти вкрали рецепт в НДР. Так само з'явилася і соціальна програма для мешканців ФРН, яких не влаштовує світ, у якому вони живуть, а НДР ласкаво відкриває двері усім охочим.
Це не лише драма (або ж трагікомедія) про життя інших та тих самих. Це й доволі серйозна сімейна драма. Батько Алекса переїхав по іншу сторону Стіни ще давно, картина висвітлює відносини та відношення між людьми до та після об'єднання. Фільм показує на що ми здатні та згоді заради того, щоб близьким та рідним було комфортно жити.
Хоча фільм й триває майже дві години, їх не дуже-то й помічаєш. Ти дивишся, починаєш переживати разом з Алексом, що хтось вчинить не так, його матір все дізнається та не зможе пережити потрясіння. Радієш разом з героями, живеш з ними. Йому не потрібна оцінка. Просто потрібно подивитися. Подивитися та відчути подих тієї епохи. Європейське кіно все ще не може конкурувати з картинами США та частково Канади. Хоча багато фільмів достойні уваги. Картинка "Good Bye, Lenin!" - один з тих випадків.
Коментарі (0):