Makhauser's

 personal blog

Пошук роботи. Частина 13. Банк морди обличчя

Маючи до цього досвід роботи у банківській сфері (не дуже великий і зовсім не фінансовий), я шукав ще роботу у якійсь з тих фінансових установ, які ще залишилися. І одне резюме отримало фідбек.

Це була не зовсім пряма технічна підтримка, як виявилося потім. Потрібно було підтримувати юридичних осіб, але з технічного боку, якісь мануали писати тощо. Таке, знаєте... Але робота - то робота, а мівіна щодня дорожчає.

Офіс знаходиться (що головний, що власне той, де працювати треба) майже у самому серці столиці. Великий пафосний. Трошки забагато пафосу як для банку з такими поганими тарифами. І ні, я не про "ПриватБанк", анонімус, їхній основний осередок - Дніпропетровськ.

Прийшовши завчасно на співбесіду, мені довелося трошки зачекати спеціаліста з кадрів (на диво, чоловічої статі), який привів мене на співбесіду до начальника ймовірну. Поговорили, побалакали. Вони мене запитали чи маю я питання, але коли відповів, що наче все й так зрозуміло, сказали, що добре, тоді дякуємо і до побачення. Більше нічого, тільки почув, що один з них просив іншого зайти до нього.

Подумалося, що все вже, ніц не вийшло, не сильно й переживав, аж раптом, коли йшов до центру зайнятості, "линяючи" з роботи, яку майже отримав, мені подзвонили і запросили на наступну співбесіду. Більше того, спеціаліст, який розмовляв телефоном, порекомендував поголитися, якщо дійсно хочу отримати роботу, і одягнутися у стиль "бізнес-кежуал" (чи якось так).

Поголитися? Айтішнику? Наразити техніку на небезпеку без одмінської бороди? Серйозно? Але робота була дійсно потрібною, тому я зробив те, що від мене вимагали (що мені рекомендували, так). Прийшов вже в інший офіс, ще у більшому серці, ніж попередній, там і до Майдану близько. До площі, а не революції. Ну, і побалакали ще там, з ще більш високим за званням керівником.

Залишаючи кімнату, вказав на білій дошці на описку в слові англійською мовою, якими, мабуть, перевіряли знання кандидатів. Подякували і пішли собі.

Трошки згодом подзвонили і сказали, що я дуже-дуже сподобався керівництву, але взяли внутрішнього кандидата, а це за політикою фірми - більш вагомий аргумент, ніж скілли. Сказали, що чи наступного місяця, чи у січні буде новий набір і вони про мене пам'ятають.

Наразі місяць точно минув, може й забули, може й ні - не знаю. Це вже не важливо. Внутрішня кухня рідніша за стрьомних чувачків? Виходить, що так. Я й не зважаю.

Перейти до змісту

<- Назад || Вперед ->




Прокоментуйте!