Пошук роботи. Частина 11. Невідомий слід
Що ж, вже настав час для "другого сезону шоу". Після перших 10 частин просто так, для себе, взяв деяку паузу в описанні всього того цимесу, що був і погано впливав на мене, але час рухатися далі, з новою, кардинально новою частиною.
Трошки стрьомнуваті роботодавці, які телефонують близько 21-22 години і кажуть про стандартний робочий день - це вже змушує замислитись о сенсі буття. Проте, можна все на світі обирати, сину, вибрати не можна тільки кущ, під яким тебе у лісі закопають депутати, яким ти винен гроші.
Гроші депутатам я не винен, але й самому б не завадили - тому й пішов. На сайті компанії подивився, що вони розташовані недалеко від вокзалу, тільки-то й треба, що пройти хвилин 10 від південного входу.
Маючи на руках адресу і теоретичне уявлення як має виглядати місцина (Google Street View мені у допомогу), я прийшов раніше і трошки здивувався, побачивши за потрібною адресою, вказаною на сайті без приміток "офіс такий-то, поверх такий-то, корпус...", щось зовсім інше. Щось, схоже на завод, військову базу, офісну будівлю, корпус якогось ВНЗ, супермаркет і ще щось. Ні, все було не разом й одночасно. І я не гадаю, що ж таке побачив. Це були різні будівлі. Ба, більше того, на різних вулицях. На різних вулицях була будівля з номером дому потрібного...
Коли стояв коло одного з гіпотетичних варіантів, до мене підійшла жіночка з питанням щодо функції Прометея від мене. У мене не було а ні сірників, а ні запальнички, що її дуже здивувало. Тоді я не витримав і подзвонив до офісу, адже ще залишався час. Виявилося, що треба було пройти трохи далі, повернути направо, подолати болотяну пустелю, здолати принцесу та отримати лапу дракона і тоді вже можна отримати компонент зілля, який можна віднести до старого мудрого Дошгіна, який дасть щит Оргхена, з яким треба прийти до Шонтея Кегійського, який дасть мапу скарбів, які потім треба повернути йому для того, щоб він сказав таємне слово-пароль для отримання ключа від воріт до офісу з рук самого Нері Япігу.
Офіс-то я знайшов, навіть знайшов потрібну людину, яка посилалася на коричневі двері як орієнтир, але вони, двері, виявилися чорними. Зайшовши до офісу, побачив, як здалося, трьох найкрутіших співробітників компанії. Їх у компанії усього було троє. Але то таке.
Займалися вони підтримкою віртуальної IP-телефонії. І розробкою. І приховуванням у лабіринтах вулиць від податкової. Мало мене питали, хоча й запитали про попередній досвід. Я чесно сказав, що міг сказати вищим за посадою та званням на кілька ланок, що не можна писати "в течении" у сенсі часу (майже те саме, що й "на протязі"). Один із співробітників компанії зробив великі здивовані очі і сказав: "Ой, а как правильно?". На це я стримався від удару долонею по обличчю (своєму, та і його - також), сказав, можливо трошки грубо, що "кагбє правильно говорить «в течение» и «протягом»".
Можливо, це стало одним з факторів, через які вони не взяли мене. Ну дійсно, давайте будемо спілкуватися як бидло, це так юзер-френдлі, так професійно.
Трясця...
Коментарі (0):