Пошук роботи. Частина 20. Право на відео
Епічний серіал пошуків роботи перейшов на третій десяток разом з цим інтерв’ю з приводу пошуків роботи. Я надіслав резюме і навіть не здогадувався про адресу офісу компанії. А виявилося, що все дуже і дуже цікаво.
А виявилося, що офіс знаходиться через дорогу... З усім, що витікає із цього. І дім, щоправда, іншу його сторону, було видно крізь вікна "залу для співбесід" (чит. балкон), і 50% обідів покривали, та й інші плюхи.
Щоправда, на співбесіді, яка знову-таки стосувалася підтримки технічної сторони, більше того, технічної підтримки оцих ваших каналів на YouTube (саме так, вони займаються партнерською програмою, ну, реклама там, юридичний захист тощо), але на тестовому завдані треба було відповісти клієнтові, якому не надійшли гроші за роботу (велике діло - знімати б’юті-блоґ чи ватну пропаганду (так, з ними працював трохи відомий та шанований на РФ Толя Шарій)). Власне, написав в досить адекватному стилі. Наче, здавалося, вони мають корпоративній етиці навчати на роботі, а не брати відчайдух, які кажуть щось про "потерпіть, незабаром пан Лагун все зробить файно і будуть вам гроші", але ж ні....
Вже ввечері прийшло SMS-повідомлення наступного змісту:
"Андрей, добрый вечер. По вашей кандидатуре приняли отрицательное решение. Удачи в поиске. AIR"
На це їм була відповідь:
"Доброе утро. Спасибо за оповещение. Конечно, да, хотя казалось, что точной корпоративной этике в общении, тем более, по финансовым вопросам и вопросам человеческого фактора, должны как-то по факту обучать, что ли, но раз нет (то вам же хуже), то так тому и быть. И AIR удачи в дальнейшем, напишем и про это собеседование (в порядке живой очереди, конечно), было 20-ым. Всех благ, Mkh"
Ось і прийшла його черга...
Коментарі (0):