Makhauser's

Думаю, не всі знають, що я також інколи оцінюю роботи колег за блоґерським цехом (щоправда, спортивним), верстаю журнал про ці турніри та веду базу матчів з посиланнями, всіма оцінками та таблицями на окремому ресурсі. На ньому вчора з’явилося посилання на наш пілотний випуск подкасту про ці турніри, який ми записали зі старими знайомим з Твітеру та цих самих блоґів (YeN). Зараз він працює на молодому спортивному ресурсі, а тому слід зазначити, що створення постів та текстів - це не просте хобі.

Цей пост створено для того, щоб поділитися досвідом створення пілотного подкасту. Проте для початку треба визначити що це взагалі за така чудасія. Подкаст - це щось по типу й радіоефіру, який можна прослуховувати вже за фактом, не наживо. Подкаст - це аналог статті на визначену тему чи декілька тем (як у нас). Це може бути відповідями на запитання тощо. Спектр застосування, як ви бачите, широкий.

Перша думка, яка надійшла у голову після пропозиції YeNа - це місце, де записи треба зберігати. Свій сервер? Вистачить на кілька записів, бо розмір кожного перевищуватиме 1 GiB. SoundCloud? Можна, проте безкоштовна версія дозволяє лише 180 хвилин запису, а наш тривав близько 120. Не варіант. Єдиний більш-менш адекватний та розповсюджений - це YouTube. Тому обрали його.

Потім треба було перевірити апаратуру для запису звуку. Оскільки мій поточний ноутбук не дуже дружить з пристроями захоплення звуку (годинні акти статевої втіхи з бубном, файлами конфігурації та терміналом, не допомогли а у сервісі запропонували користуватися віндою), то використовував старий, з бетою KDE Plasma 5. Але ж вийшло!

Звук записується, трошки магії з мікшером - й пропадає металева луна. А тому, слід починати. Хоча це ще була ніч, а тому до початку було годин 10. Саме час переглянути тематичне святкове кіно. 5 листопада - річниця Порохового заколоту (1605), а тому й кіно було про людину у масці Ґая Фокса (екранізація графічної новели V for Vendetta), яку я дивлюсь щороку саме у цей день.

Дочекалися часу зустрічі. По дорозі купили коржиків до чаю чи кави. Також зазначу, що навіть я пив чай. А це вже про щось говорить. Оскільки я п’ю без цукру напої роками вже, я забув запропонувати товаришу його, проте YeN й не просив. Можливо, й не хотів. Хто його знає?

Ми почали записувати. Спочатку були тестові записи, визначили потрібну відстань, гучність тощо. Обрали 2 пісні (Foals - Late Night та The Beatles - Yellow Submarine), які думали вставляти у "рекламній паузі" на якісь ковтки рідини та й для того, щоб не дуже нудно було слухати лише нас. Питання, які нам ставили напередодні, ми відкрили на моніторі, який було підключено до другого ноуту, з якого й лунали пісні. Власне, такою була наша hand-made студія звукозапису.

2 години. 1 запис. 0 пауз. Ми це зробили. Прослухали вибіркові моменти та зраділи. Провів YeNа та почав працювати над картинкою для фону. Багато зусиль не докладав, бо сенс цього подкасту у прослуховуванні в фоновому режимі, а не в активному вікні. Тому не думав й про показ таблиць та результатів. Лише перший кадр-привітання з віршиком авторства Phosgene, останній з подякою та "центральний". І почалася робота з редагуванням ролику.

Картинки я робив у GIMP. Його можна використовувати а-ля MS Paint, а тому для "швидких" зображень чи фавіконів (іконок сайту) нормально. Потім вже запустив OpenShot. Це редактор відео з відкритим кодом, за всіма канонами. Додав аудіо, вставив кілька картинок та зрозумів, що редактор не може "програвати" одне зображення довше 300 секунд. 5 хвилин - це багато чи мало? Очевидно, що мало, проте повторити процес показу картинки десь 24 рази - це абсолютно невелика проблема. Тому я так і зробив.

Відео пішло на рендеринг, тобто компонування та збір в єдине ціле. Я його одразу ж завантажив на YouTube та скинув посилання, вирішивши піти спати.

Вчасно перевіривши його, я взнав, що аудіо нашого подкасту заблоковано. Через що? Як і підозрював, через 2 пісні. А точніше, через пісню про субмарину. Я вважав, що коли відео приховано з пошуку (параметр "Не для всіх"), то алгоритм уникне його. До того ж, я вимкнув монетизацію. Foals лишень перевели монетизацію на себе. Це більш шляхетно.

Система запропонувала видалити фрагменти з піснями, проте робила це дуже довго (аж до того моменту, як я не закінчив робити нове відео), та й могла випадково витерти частину подкасту. Що я встиг зробити за цей час? Знайти у базі YouTube "безкоштовні" ролики за ліцензією CreativeCommons, довжина яких приблизно була такою само, як і пісні у нашому ролику. Я думав ними "заглушити" пісні, хоча така схема не спрацювала.

Тоді відкрив інший редактор, Kdenlive, у ньому одразу ж побачив "ножиці" в інструментах, якими відрізав "злочинні" фрагменти та вставив туди ролики. Власне, можна там було будь-якої довжини музичні файли вже робити, але 2 години - це 2 години, час символічний, тому я вставив саме ті, які були під рукою. А також сподобалося, що картинки можна було робити будь-якої довжини показу. За проханням додав й таблички турніру до відеоряду. Почався довий та нудний рендеринг, який тривав більше години.

Тоді я туди-сюди ходив, хвилювався за процес, намагався подрімати, проте не вийшло. Тоді просто моніторив коментарі та заспокоював читачів/слухачів.

Ролик було змонтовано, я увімкнув його та засмутився, адже перші кілька хвилин випали, але вони були дуже важливими. Тому довелося робити знову. З надією на диво, я знову відкрив перший редактор, у якому все ж побачив ножиці. Тому процес пішов знову.

Щоб себе чимось зайняти, я увімкнув на тому ж ноуті фільм "Сам удома 1", створивши різдвяно-новорічний настрій, почав смажити собі заморожені чебуреки з супермаркету, бо з самісінького ранку нічого не їв, та чекав на завершення.

Ролик було змонтовано. Я його прослухав та нічого кримінаьного не почув. Можливо, десь сотню чи дві мілісекунд обрізав хибно, це не так важливо. Основний ролик втратив кілька хвилин, бо музика була все ж коротшою (робив за підрахунками Google).

Процес завантаження був швидким, довгою була обробка: цілих 20 хвилин. Але після цього все було нормально та відео вже не банять. Вважати це перемогою можна, бо ми старалися та нам це сподобалося. А тому, думаю, це не останній подкаст та будуть ще пости про досвід запису.

Practice makes perfect.