Makhauser's

Ця співбесіда відбулася раніше багатьох, про які я вже писав раніше, проте саме вона призвела до того, що сезон можна оголосити завершеним. Зустрічай, любий читач, кінець третього сезону серіалу "Пошук роботи"!

Ввечері я роздивлявся вакансії. Одна з них зачепила мене, тому її, як і ряд інших, я відкрив у фоновій вкладці та продовжив відбір кандидатур на роль героїв серіалу.

Для цієї роботи потребувалася англійська мова та, бажано, італійська. Останню мову я не знаю, а знання англійської дозволили побачити ряд граматичних помилок.

Незважаючи на це, я все ж надіслав резюме роботодавцю, діючи за базовим принципом буття "Щоб Було". А за деякий час отримав листа, що моя кандидатура зацікавила компанію. Запитали, чи зможу я відвідати співбесіду (вказавши, що час та місце проведення будуть повідомленні додатково).

Тоді я ще не знав, що компанія лише заходить на ринок праці України і що працювати з українськими клієнтами не буде. Просто точка для створення додаткової робочої сили (і, чого приховувати, дешевої робочої сили, адже в своїй країни вони б навіть з хати не вмовили б вийти когось за такі гроші. А для України - нормальний показник).

За кілька днів чи навіть тиждень я отримав час, дату та адресу проведення співбесіди - один з готелів у центрі міста. Але майже одразу мене запитали чи можемо ми перенести зустріч на день вперед. Якщо це трошки бентежило, то я все одно погодився, адже такого матеріалу для блоґу не вистачало.

Прийшов я в той готель, питаю охоронця чи не знає він де має бути зустріч. Той порекомендував звернутися до рецепції. На ній на мене з великим подивом зустрів молодий хлопець. Більше навіть не від того, що сонний (я тоді ніч не спав, так вже вийшло) ґік звернувся до рецепції престижного (типу) готелю, а що звернувся українською.

Запевнивши, що ніц не знає, запропонував сісти та зачекати. За деякий час ліфт у вестибюлі відчинився, з нього вийшов чоловік, у якому більше було іноземця, аніж українця. Щось тихо спитавши на рецепції та отримавши якусь кволу відповідь (певно, з англійською теж були проблеми у працівника стійки), він знову пішов до ліфту та поїхав.

Я вирішив зайти на профіль компанії в соціальній мережі LinkedIn, бо щось почав підозрювати. Побачивши, що аватарка людини, яка мене запросила, дуже схожа на людину, яка щойно зайшла до ліфту, я моментально написав листа, що вже хвилин 20 (і це була чиста правда) чекаю на нього, проте ніхто не знає, що має бути зустріч. Запитав про свої наступні кроки у подолані ситуації.

За кілька хвилин він мені зателефонував на стільниковий. Номер починався саме з того коду, з якого має починатися італійський номер телефону. Швидко обговоривши деталі мого розміщення і зовнішнього вигляду для орієнтиру він знову спустився та запросив пройти до зали для конференцій.

За столом сидів другий чоловік, як виявиться згодом, це був генеральний директор компанії. Мені дали ряд тестів, бо хотіли перевірити знання деяких технологій (бекапи, віртуалізація, антивіруси, сервери) та залиши за маленьким (кавовим) столом.

Згодом прийшла ще одна людина на співбесіду, з якою процедуру тестування повторили. Коли ця людина проходила тести, свої я повернув потенційним роботодавцям. Директор відклав їх в окрему теку та знову почав щось дивитися на своєму планшеті.

Мій же співрозмовник, який у компанії виступає у ролі відповідального за всі фінанси, показав невелику презентацію та побажав успіху, попередивши, що у разі позитивного фідбеку роботи можна буде почати лише з грудня (це був жовтень).

Фідбек був. Вчасно. Мене привітали у дружній команді та запитали згоди на початок співпраці. Я погодився. Тоді вже надіслали адресу офісу, який тільки-тільки ремонтували. І знаєте, тоді відпали якісь сумніви про солідну фірму, яка орендує діркопробивач, адже орендують вони офіс неподалік від історичного та культурного центру міста.

Згодом почалась підготовка. Нас почали вчити технічної англійської (мені ці курси, по суті, не потрібні були, проте для соціалізації вони були важливими) та системам, які компанія використовує у себе. Поки що без техніки, лише у вигляді презентації. Проте незабаром обіцяють, що усе буде, вже у новому році.

Справа така. Довелося відкрити ФОП для роботи, це зупиняло та змушувало пройти ще ряд співбесід, як і невизначеність та пошук кращого варіанту. Проте так здається, що на цей момент я обрав найбільш оптимальний. А як буде далі - покаже час.