Makhauser's

Як було зазначено раніше, я ходив за інерцією, адже рішення було ухвалено, залишилося очікування, хоча й доволі нервове. Тому я сходив на співбесіду у маленький центр соціологічних досліджень.

Оскільки вони мене знайшли самотужки, я потім переглянув профіль компанії та побачив, що основна ціль їхніх пошуків - оператор вхідної чи вихідної лінії підтримки клієнтів, тобто здебільшого нічого технічного, проте мене покликали саме для вирішення проблеми з дефіцитом рук у відділі ІТ.

Моя провина у цій серії велика: вперше за 3 сезони я банально проспав час початку розмови. Скоріше це пов’язано з опціональним статусом розмови, хоча про нього я міркував так само, як і про попередні.

Місце розташування офісу доволі вдале, робота обіцяє не досить велика навантаження тощо. Чим не привід попрацювати? Проте все треба розказувати по черзі.

Я прийшов до офісу, там вже була співбесіда (думаю, на ту ж позицію). Чоловіка відпустили, мене запросили зайти та розказати історію про мій попередній досвід. В деталях. Чим доводилося займатися на тому чи іншому місці.

Співрозмовників було двоє. Думаю, що один з них був головним у компанії, а інший - головним айтішником, хоча чоловік разів 5 сказав, що гадки не має як оті всі комп’ютери працюють.

Про сервери питали, бази даних, про те, що треба додавати у формах посилання на Google Maps, але це все робиться через якийсь фреймворк на PHP (що було перевірено на місці на сторінках Вікіпедії).

Мені навіть дали тестове завдання: написати свої думки щодо покращення ІТ-екосистеми офісу. Наприклад, що робити з серверами, які знаходяться на території офісу. Що робити з іншими проблемами, які могли чи можуть виникнути під час процесу роботи. Ну, щось типу безкоштовної консультації під виглядом тестового завдання.

Я ж не був би собою, якби не увімкнув саркастично-іронічну сволоту у листі. Спочатку я повідомив, що майже повірив у казку, буцімто співрозмовник - гуманітарій з дипломом менеджера, а потім дійсно написав кілька своїх порад. Від душі, як то кажуть.

Офіс мені нагадав ту компанію, у якій я працював до моменту заведення трактору, тому я вирішив вказати на ті проблеми, які у них реально були. Проте й додав, що навряд зможемо працювати разом, адже висить на мені важливе рішення щодо однієї з попередніх співбесід.

У листі-відповіді мені подякували та повідомили, що врахують усе під час ухвалення рішення.

Але на цьому все й скінчилося.