Makhauser's

Враховуючи той факт, що деякі банки (штуки 4), у яких в мене свого часу були рахунки, закривалися, я конче хотів спробувати свої сили і з ПУМБом. Чи напряму, чи через якусь з компаній того ж власника. І якщо з ДТЕК та самим банком не вийшло, то вийшло з іншою компанією, яка погодилась побачитись та побалакати зі мною.

Одразу хочеться зазначити, що компанія настільки сувора, що назначає співбесіду чисто по телефону: не надіслали мені листа, просто сказали адресу, дату та час. Ну ок, буває.

Отже, прийшов я за адресою. На щастя, пішки там було не так далеко. БЦ, в якому й був офіс, нагадував ще новий телефон, у якого не з кожного боку зняли заводську плівку. Бо тут було так само: можна було зустріти й будівельну плівку на деяких стінах.

Проте, охорона була. На під'їзді була будка, через яку мене з цікавістю запитали куди це я такий стрьомний пруся. Потім перепитали. Підозриливо подивилися, але пустили.

Вже в середині я видзвонив дівчинку з HR, яка посадила на ліфт та направила на потрібний поверх. На тому поверсі кипіло життя у міру післяноворічних свят.

Адепти ордену Переможної Зради нехай самі оцінять ялинку із цукерок марки Roshen в офісі компанії Ахметова. То таке. Дійшов я до співрозмовника профільного. Він подивився довкола. Оскільки це був опенспейс

Він запропонував піти побалакати на балконі. І якщо в S01E20 там не було вибору, та й балкон було мебльовано, там були вікна, утеплення, це було літо й взагалі я бачив свій дім крізь вікно, то тут була зима, звичайний такий балкон та стрьомний чувачок.

Проте потім все стало ще більш стрьомно: потенційний начальник набрав колегу, який у той час був в іншому місці по роботі. Спочатку - через скайп. Фронтальною камерою стільникового. На щастя, сигнал був заслабкий, я казав надто тихо (я взагалі не галасливий, адже 'The quieter you become, the more you are able to hear'.

Після цього, вже всередині, я для чогось згадав, що страждаю блоґґінгом та ще навіть читаю та оцінюю роботи Ліги Блоґерів. Ну так, чисто для підтримки розмови.

Ну що ж, тоді час було для розмови телефоном. На різні теми. Лінукси усілякі, права доступу, ssh та інші плюшки. Здалося, що все сподобалося, хоча мене застерегли, що я - перший з кандидатів. Знаєте, скільки разів я таке чув? Думаю, що це такий прийом у них, а може, я помилаюся. Неваждиво це.

Туди я не потрапив, хоча пропозиція була цікавою. Але це не остання цікавинка цього неостаннього сезону.