Makhauser's

Настав час продовжувати. Мене запросили на співбесіду, потрібно було спробувати свої сили на позицію когось по типу системного адміністратора. Надіслали адресу. Як виявилось згодом, перші думки щодо розміщення офісу були хибними, а дістатися туди було доволі просто.

Доїхавши до потрібної зупинки, я пройшов ще метрів п’ятсот та побачив потрібну будівлю. Щоправда, це був житловий комплекс, який одразу на1гадав мені S01E12. Але там офіс знаходився на перших поверхах, а тут - на останньому.

Перший під’їзд, відомий за кодовим ім’ям «Секція "А"», питаю у консьєржки про місцезнаходження входу до секції "Б", вона мені вказує на протилежний бік доволі великого та довгого будинку. Я дякую, прискореним темпом, хоча й мав ще час, йду до другого під’їзди, інформую другу консьєржку про свою мету візиту та входжу. Мушу визнати навіть якусь гостинність цих жінок.

Ліфт, 21 поверх та пошуки офісу. Власне, знайти його було доволі легко. Подзвонив у двері та зайшов всередину. Там мені посміхнулися, а коли почули про мету візиту, то запропонували пройти до невеликої кімнати без вікон та годинників.

Знаючи про те, як зазвичай це робиться, я сів на стілець, який стояв не коло дверей, щоб співрозмовник міг зайти та одразу сісти. Ну, так думав я. Проте співрозмовників було двоє, вони попрохали змінити місцерозташування моїх сідниць, що я й зробив.

Мені деякий час було важко стримати ілюстрацію смайлика *ROFL*, адже одного з ймовірних колег я бачив майже щодня в "Дельта Банку", адже тоді він був колегою явним, а не уявним. Хотів зазначити, що я не впав під стіл в конвульсіях, бо точно не пам’ятав хто переді мною: "заступник" начальника того відділу мертвого банку, або ж його брат (або близнюк, або досить схожий, я не проводив порівняння їхніх паспортів).

Цікаво, що саме з братом цієї людини (так, це був другий з них) ми спілкувалися на співбесіді в "Дельту", яка тоді була першим та єдиним місцем, у яке я ходив. Так мало б бути й у другому сезоні, але я не шкодую про те, що продовжив пошуки. Контент, дітки.

Мене поставили ряд питань про досвід, про типові проблеми, які я намагався вирішити більш кардинально через консоль, чим весь час доводив до підсвідомої внутрішньої гикавки співрозмовників, які просто хотіли почути щось про "треба перевірити на віруси".

Другий з них, той, якого в "Дельті" не було (до речі, перший теж мене пізнав, проте вирішив уточнити, звертався на "Ви" аж до моменту, коли ми прощалися), запитав нащо мені така примітивна робота, чого це я не йду, наприклад, на DevOps або що? Я ж відповів, що шукаю різноманітні способи реалізації, а туди я завжди встигну.

На цьому ми закінчили бесіду, тільки я, пам’ятаючи про "прояви цікавість до компанії, постав одне чи кілька запитань, бо подумають, що тобі ані крихти не важливо усе це", все ж запитав про систему керування тікетами, а отримавши відповідь, багато чого зрозумів.

Тоді мені навіть якось сподобалося, хоча й питання запало у підсвідомості. До того ж, мені його ще раз довелося почути. Але вже в зовсім іншому місці.