Makhauser's

Даст іст фантастіш, шановні пані Фрау та панове Герри. Сьогодні, під акомпанемент фрази "Да пашлі ви" © відбулися певні зміни у житті даного сайту, які незабаром торкнуться й інших ресурсів.

Ласкаво просимо у КНДР, панове. Сьогодні Рада у черговий раз довела народові, країні та світу, що їй трошки начхати на свободу вираження власної позиції, на свободу слова та на звичайні людські права. Дружній привіт від північних та північно-східних сусідів.

Не часто я пишу огляди на культурні плоди діяльності людей, проте іноді без цього неможливо. Блукаючи Тенетами, натрапив тут на один шедевр.

Давайте поговоримо про щось чарівне, маленьке, кудлате та дуже круте. Наприкінці минулого року на усім відомому eBay я замовив деяку таку річ, яку в Україні не купити - смартфон. Але ж не простий, а ZTE Open. Так-так, той самий!

Новий рік Коняки зустрічаємо з класичним мультом та серією, якій вже 12 років...

Насолоджуємось класичними сюжетами пана Куваєва, хоча й без інтуїтивно знайомої мелодії наприкінці:

Рік 2013 добігає логічного завершення, треба підбивати певні підсумки. Як би я не хотів зворотнього (ага, всі аж одразу ж повірили), це буде останній пост у цьому році. Чим запам’ятався рік? Давайте згадаємо усе у деталях.

Якось випала нагода переглянути дещо з азійського фільмового цеху, адже все ж вони зняли рімейк на один з моїх улюблених фільмів - 'Knockin' on the Heaven's Door' неперевершених Томаса Яна та Тіля Швайгера. Все у мізках застерігало цього не робити, і не дарма...

Любий читач, певно, що ти помітив, що тут літають у хедері Какодемнои, не дарма. Я завжди був та залишатимусь Думером. Свої думки про те, що називають DooM 3 я висловлювати не буду, адже огидно згадувати ту гру, коли мова йде про Дум. Справжній Дум.

І дійсно так, коли інші мають покращення та кладуть на українські сподівання велику йолку, інші - мають мету. Саме про них піде мова у цьому пості.

За вікном починається останній місяць осені, наближається зима (яка, як завжди, протримається до літа). У такі дні існує недостатньо мотивації для продовження шляху удосконалення чи прогресу. Виникає сонливість, апатія та відчуття з красивою назвою "ануйогодобіса". Хіба це гарно? Аж ніяк.

Ласкаво прошу назад, на терени цього блоґу. У ніч на 20 жовтня пощастило повернутися з мальовничих гір у Туреччині. Що там було та що я про це вважаю? Що ж, приготуйтеся читати.

Вітаю, любий читач. Сьогоднішній пост буде відрізнятися від попередніх, але й не дуже. Я не можу стверджувати, що він якийсь особливий, проте шанс для цього існує.

Окрім "Футурами", ця осінь привела нас до завершення ще одного епохального та дуже гарного серіалу. Усілякі брейкінбеди я не дивився, тому не розумію ажіотажу навколо цього фільму, він мене не зачепив. Ми поговоримо про "Айтішників" ("The IT Crowd"), британський ситком, який дарував незабутні моменти.

Ну ось ще одну сторінку епохи перегорнуло і культовий мультсеріал “Футурама” Мета Ґрейнінга у черговий раз завершено. Було подолано багато часу, а Лєна Головач та доктор Зойдберг назавжди закарбувалися у серцях багатьох українців. Якби не студія “Пілот”, “Футурама” пройшла б не такою помітною для людей. Отже, давайте пригадаємо як це було

Майже жоден день, окрім сьогоднішнього (24 серпня), не викликає деякого резонансу у плані свідомого вибору свого існування. Східна Україна, яка ближче за свідомістю та думками до балалаєчника Ванькі у шапці-ушанці, тому бездумно цілує ведмедя у ясна. Звичайно, це не поголовна статистика, але така тенденція наразі присутня. І це лякає.